- недоумкуватий
- дурны
Українсько-білоруський словник. 2013.
недоумкуватий
Смотреть что такое "недоумкуватий" в других словарях:
недоумкуватий — а, е, розм. 1) Нерозумний, обмежений, нерозвинений. || Не осмислений, тупий (про очі, погляд, вираз обличчя і т. ін.). || Який не вміє глибоко і ґрунтовно мислити, правильно розуміти що небудь. 2) Розумово недорозвинений, слабоумний … Український тлумачний словник
недоумкуватий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
благуватий — а, е, діал. Недоумкуватий, дурнуватий … Український тлумачний словник
дебіл — у, ч. Той, хто має уроджену психічну ваду, розумову відсталість у легкій формі; недоумкуватий … Український тлумачний словник
недоумкуватість — тості, ж. Властивість за знач. недоумкуватий … Український тлумачний словник
недоумкувато — Присл. до недоумкуватий … Український тлумачний словник
слабоголовий — а, е. Слабий на голову, недоумкуватий, дурний … Український тлумачний словник
слабоумний — а, е. Те саме, що недоумкуватий … Український тлумачний словник
шелепуватий — а, е, заст. Придуркуватий, недоумкуватий … Український тлумачний словник
дурний — I (розумово обмежений), нерозумний, відсталий, недотепний, тупий, тупоумний (також який виражає деяку розумову обмеженість, тупість), дурноголовий, пустоголовий, твердоголовий, тупоголовий, дубоголовий, безголовий, безмозкий, дурнолобий,… … Словник синонімів української мови
пришелеп(к)уватий — розм. нетямущий, безтолковий, недоумкуватий, придуркуватий, шелепуватий … Словник синонімів української мови
